НАШІ ПОРАДИ

Мандала - це відображення стану душі.

К.Г.Юнг

Мандала (санскрит – круг, диск) – сакральне схематичне зображення  або конструкція, яка використовується в буддійських релігійних практиках. Мандала вважається універсальним феноменом культури . ще в 3000 рр. до н.е. наші предки використовували мандали в культурі Стародавньої Месопотамії і на Далекому Сході. Індіанці Північної Америки створювали мандали з кольорового піску та використовували їх як засіб лікування, який допомагає людині відновити гармонійні взаємовідносини з внутрішньою та зовнішньою реальністю. В слов’янській культурі теж можливо знайти мандали: скринях наших бабусь, прабабусь, на веретенах, узорах тканин.

В Західній культурі вплив на популярність мандал здійснив відомий швейцарський психіатр і психоаналітик Карл Густав Юнг. Проаналізувавши свої спонтанно намальовані твори і пов’язані з цим зміни у самопочутті, він прийшов до висновку, що мандала – проекція комплексів людини, зброя, яка допомагає нам знайти свою суть, звільнити заблоковану енергію, очиститися від ментального сміття: почуття провини, страху, депресії, і навіть фізичної болі.

                           Створи свою мандалу

Створення мандали дозволяє людині змінюватися, а арт-терапевту дізнатися, про що розповідає підсвідомість клієнта. Наприклад, хвилясті лінії в мандалі можуть говорити про те, що в житті людина керується емоціями, у той час як прямі лінії більш характерні власнику логічного мислення. Темні, драматичні кольори і безладна структура мандали може сигналізувати про серйозні емоційні проблеми. Однак, самому творцеві мандали не слід робити поспішних висновків. Досвідчений фахівець, оцінюючи мандалу, звертає увагу на безліч додаткових речей, таких як: обставини малювання мандали, історія життя людини, попередні малюнки мандали та інше.

Створення мандали не обмежується тільки релігійною і психотерапевтичною практикою. За словами J. Kellogg, мандалу може намалювати кожен, хто бажає повернути собі життєву енергію і душевну рівновагу.

Неважливо, яким досвідом і знаннями володіє творець мандали, головне - сам процес малювання, в якому він бере участь. Таким чином, якщо у нашій повсякденності не вистачає змін, енергії або ми шукаємо стабільності і хочемо розібратися в реальності, варто спробувати намалювати мандалу. Не кваплячись, дозволяючи малюнку створюватися, наче самостійно. Нехай ваш розум у цей час буде спостерігачем, а не керівником процесу.

1. Виберіть спокійне місце і подбайте, щоб вам ніхто не заважав. Для малювання мандали відведіть 1-2 години. Вам потрібні кольорові олівці або фломастери (повинен бути великий вибір кольорів - 36, 48 ). Візьміть аркуш білого паперу формату A4, циркуль, лінійку, простий олівець.

2. Накресліть на аркуші коло таким чином, щоб воно майже повністю заповнювало листок. Позначте центр кола. За допомогою лінійки поділіть коло на 4-24 частини, проводячи в центрі лінії. Всередині кола циркулем накресліть кілька маленьких кіл. Вийде структура, що нагадує мішень або павутину. Це основа майбутньої мандали.

3. Розслабтеся і кілька хвилин спокійно спостерігайте за простором мандали. Відчуйте, які кольори, форми ви хотіли б побачити, проте не замислюйтесь тривалий час, це - інтуїтивний процес. Якщо ви нічого не відчуваєте, просто починайте малювати будь-яку геометричну фігуру від центру кола: коло, квадрат, трикутник, спіраль, хрест і т.д.

4. Подивіться на намальовану форму. Якщо вона вам подобається, малюйте далі, «вирощуючи» вже з намальованої форми наступну, гармонійно продовжуючи першу. Не поспішайте, дозвольте малюнку створюватися, наче самостійно. Малюйте, поки не заповните все коло. Якщо захочеться вийти за межі кола, так і зробіть, однак зберігайте структуру видимого кола і симетричність повторюваних фігур. Також важливо малювати послідовно, починаючи від центру. Виняток: якщо ви відчуваєте сильний імпульс зробити інакше, тоді довіртеся цій потребі.

5. Закінчивши малювати форми, переходьте до розфарбовування мандали. Кольори вибирайте також, довго не роздумуючи. Якщо настає момент, обрати колір особливо складно, зробіть це з закритими очима.

6. Коли ваша мандала буде готова, відсуньтеся подалі і деякий час споглядайте її. Якщо якийсь колір або форма дратують вас, спробуйте їх змінити або зробіть це пізніше, коли будете малювати іншу мандалу.

Не поспішайте себе критикувати. З кожним малюнком ваші мандали будуть ставати все більш прекрасними і гармонійними. Як і ви…

АФІРМАЦІЯ НА КОЖЕН ДЕНЬ

Афірмація (від лат. Affirmatio — підтвердження) — коротка фраза, що містить вербальну формулу, яка при багаторазовому повторенні закріплює необхідний образ або установку в підсвідомості людини, сприяючи поліпшенню її психоемоційного фону і стимулюючи позитивні зміни в її житті.

(Матеріал з Вікіпедії).

   Ви хочете щось змінити в своєму житті в кращу сторону? Або відчувати себе впевненіше? Або знайти хорошу роботу? Тоді знайте, що зробити це досить легко за допомогою простих вправ – афірмації. 

     Ми, самі того не підозрюючи, формуємо власне життя і будуємо своє майбутнє за допомогою слів і думок. Слово має надзвичайно велику силу. Ця сила залежить від стану, в якому перебуває людина. Негативні думки і негативні емоції (гнів, заздрість, образа, ревнощі і т.д.) притягають до нас негативні події і хвороби, а страхи втілюються. Все це відбувається через те, що саме такі думки сильні, щирі і часто прокручуються в голові.

Чи знайомі вам фрази: «Я не зможу», «Я програю» і т.д.? Ви навіть не уявляєте, наскільки небезпечні висловлювання на кшталт: «Я не можу це чути», «Це мене вбиває» … Звідки ж з’явиться успіх і здоров’я, якщо ви самі собі даєте команду на провал?

    Коли ви що-небудь говорите, ваша підсвідомість уважно слухає. Якщо ви скаржитеся на своє життя, ниєте і проклинаєте все на світі, що ж залишається робити вашій підсвідомості, крім того, як покірно надати вам таке життя, про яке ви говорите?

   А чому б нам не зробити навпаки? Давайте спробуємо ощасливити себе за допомогою позитивного настрою і райдужних думок, тобто за допомогою афірмації. Аффірмацію ще можна розглядати як самонавіювання.

  Щоб ясно зрозуміти, що з себе являє афірмація, згадайте фільм «Найчарівніша і найпривабливіша» і його головну героїню, яка регулярно повторювала фразу «Я найчарівніша і найпривабливіша» … Ось ці повтори і є справжнісінька аффірмация.

     Правила складання афірмації на кожен день

Афірмації складаються тільки від першої особи (для себе) – з вживанням займенника «Я». Повторюються вони подумки або вголос. Можна повторювати фрази шляхом багаторазового написання.

Але бажано вимовляти вголос вправу, промовляючи фразу протягом 5-10 хвилин. Наступну аффірмацію на іншу тему потрібно вимовляти не раніше, ніж через годину, щоб ваша підсвідомість встигло чітко засвоїти попередню установку.

    Афірмації на кожен день не повинні містити частку «не» і обов’язково повинні бути складені в теперішньому часі («Я абсолютно здоровий», але ніяк не «Я не хворий») і вимовляється щиро і вдумливо.

Слід ставити чітку мету: «Я відкрию власний бізнес», але ніяк не «Я хочу відкрити власний бізнес». Слово «хочу» не сприймається нашою підсвідомістю як команда. Затвердження потрібно формулювати як факт і вибирати слід тільки те, що вам підходить.

   Використовуйте більше конкретних фраз, а не загальних понять – адже щастя у всіх різне. Складайте короткі і позитивні твердження.

    Як це не дивно, але спочатку ваша свідомість буде чинити опір афірмації – може виникнути внутрішній протест. Ви навіть можете відчути дискомфорт від вимовних тверджень про ваше щасливе заміжжя або успішний бізнес. Спробуйте деякий час починати афірмації на кожен день зі слова «Чому …» (наприклад, «Чому я господар свого життя»). Свідомість без перешкод пропустить таку команду, а підсвідомість щосили буде намагатися дати вам відповідь на це питання. Пізніше можна буде вже обходитися і без “Чому”.

  Йоги пропонують ще один спосіб, щоб змусити свою підсвідомість повірити вам: повторювати аффірмацію до тих пір, поки ви не перестанете свідомо на неї реагувати. Затвердження можна змусити працювати на себе, домігшись стану, схожого на нудьгу, і повністю розслабившись.

   Нашу підсвідомість можна порівняти з м’язами. Тому афірмації потрібно використовувати щодня, щоб досягти мети і отримати бажане.

  Афірмації на кожен день краще вимовляти перед сном або вранці, ще лежачи в ліжку.

Приклади деяких аффирмаций, що допомагають відчути внутрішню гармонію та впевненість у собі:

...   Я все можу!

...   Я можу все робити добре!

...   У моєму житті завжди все відбувається вчасно і за найкращим сценарієм.

...   Я вдячна (вдячний) Всесвіту за все матеріальні блага у моєму житті.

...   Сьогодні – найкращий день у моєму житті.

...   У мене є все, що потрібно, щоб насолоджуватися життям тут і зараз.

...   Я привертаю у своє життя духовне і матеріальне благополуччя.

...   У мене все добре і з кожним днем моє життя стає ще краще!

...   Моє життя цвіте, перебуваючи в повній гармонії.

Ставтеся до кожного сказаного слова як до метапрограми, яка формує ваше майбутнє. Афірмації на кожен день – це ефективний спосіб досягнення своїх цілей, любові, здоров’я, внутрішньої гармонії і благополуччя. Головне – дуже захотіти і щиро вірити в силу своїх намірів!

Методичні рекомендації

для практичних психологів та соціальних педагогів

Особливості психологічного супроводу

до профільної підготовки та профільного навчання

Головною метою школи є підготовка учня до виходу в самостійне життя після закінчення школи.

Профільне навчання і допрофільна підготовка – дві складові одного процесу:

- самовизначення особистості у виборі напряму освіти й професійної діяльності.

Згідно концепції профільного навчання у старшій школі створення психологічного супроводження навчального процесу в 8–9, 10–12 класах здійснюється з метою – оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, усвідомлення учнем себе як суб’єкта вибору профілю навчання, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов’язаних із спілкуванням у новому колективі

Психолого-педагогічний супровід профільних класів ділиться на три етапи: підготовчий етап (8-9 клас), адаптаційний (10 клас) і заключний (11-12 клас).

Головними завданнями підготовчого етапу визначено:

- виявлення інтересів, нахилів та здібностей учнів;

- надання психологічної допомоги під час набуття учнями знань про життєві, соціальні цінності;

- сприяння розвитку широкого спектра пізнавальних та професійних інтересів, вмінню орієнтуватися у світі професій.

Головними завданнями адаптаційного етапу є:

- вивчення рівня адаптації учнів;

- надання психологічної допомоги під час подолання дезадаптації старшокласників.

Головними завданнями заключного етапу психологічного супроводу профільного навчання є:

- активізація спрямованості на самопізнання;

- формування вміння зіставляти свої здібності, знання, інтереси з вимогами до професій;

- сприяння власній активності учня як основі професійного самовизначення.

Структура психологічного супроводу навчально-виховного процесу передбачає психолого-методичний супровід педагогічних працівників, психологічний супровід батьківської громадськості та дітей. Психологічний супровід в тому числі допрофільного та профільного навчання в закладах освіти здійснюється за такими напрямками:

- психодіагностичний;

- розвивально-корекційний;

- профконсультаційний;

- просвітницький.

Психодіагностика допрофільного навчання спрямована на виявлення здібностей дитини які домінують, своєчасно визначаються інтереси, нахили.

Психодіагностика профільного навчання спрямована на визначення психофізіологічної, інтелектуальної, характерологічної, комунікативної, рефлексивної, мотиваційної готовності учня до вибору майбутньої професії. Акцент робиться на те, що учень на цьому етапі має САМ стати повноцінним ініціатором і організатором свого професійного визначення.

Профконсультація – це система психолого-педагогічного вивчення особистості для надання їй допомоги у виборі такої професії, у якій найповніше реалізувалися й розвивалися б її здібності.

Консультування учнів проводиться з метою:

- психологічного аналізу особистості учня;

- зіставлення психологічної структури його особистості з вимогами певної професії;

- визначення шляхів подальшого розвитку особистості і способів цілеспрямованої допомоги у цьому.

У результаті профконсультації батьки і старшокласники отримують відповідь на запитання: «Чи правильно обраний профіль навчання?», «Чи зможе дитина опанувати цей профіль?», «Яких психологічних умов слід дотримуватись для ефективного профільного навчання?», «Чи не зашкодить це здоров’ю дитини?» разом з цим в учнів виробляється зацікавленість у реалізації особистісного потенціалу, формується мотивація вибору, надається підтримка в самовизначенні.

Консультування учителів здійснюється з метою:

-         ознайомлення з потребами й інтересами старшокласників для врахування цього у навчально-виховній діяльності;

-         планування шкільних цільових заходів із профорієнтаційної роботи.

    Розвивально-корекційна робота передбачає поступовий психолого-педагогічний аналіз характерних особливостей учнів; корекційні та розвивальні заняття у групах у вигляді тренінгів, профорієнтаційних ігор, занять із елементами бесіди, дискусії, рольової гри. Це дає змогу розвивати комунікативні навички та навички самоорганізації, розвивати мотивацію до самовизначення, формувати в учнів уміння зіставляти власні здібності з вимогами конкретної професії та передбачити можливості подальшого професійного шляху, тощо.

    Просвіта старшокласників передбачає:

- ознайомлення з потребами регіону у певних типах спеціалістів та сферах

професійної діяльності;

- ознайомлення старшокласників з вимогами різних типів професій до індивідуально-психологічних особливостей людини.

Психологічна просвіта батьків і педагогів проводиться з метою висвітлення актуальних проблем учнів і те, яку допомогу дорослі можуть надати підліткам.

Отже система роботи зі сприяння професійному самовизначенню старшокласників допомагає учням підвищити власний рівень професійної зрілості, тобто здатності зробити самостійний професійний вибір, використовуючи при цьому:

- власні ресурси та отриману інформацію;

- зрілість інтересів;

- незалежність від обставин та інших людей;

- реалізм професійних переваг;

- відповідність між уподобаннями та здібностями.

Успішність вибору і засвоєння профілю навчання залежить від зміни ставлення учня до профільного навчання, його переходу від об'єктної до суб'єктної позиції, тобто позиції, за якої учень стає повноцінним ініціатором, організатором, суб'єктом своєї навчальної діяльності і поведінки.

Поради для успішної підготовки

до олімпіади з педагогіки і психології

Уже три роки поспіль проходить Всеукраїнська учнівська олімпіада з педагогіки і психології.

Досвід успішної участі в ній практичних психологів Володимирецького району уможливив вироблення рекомендацій щодо роботи з обдарованими учнями 9–11-х класів при підготовці до олімпіади з педагогіки і психології.

1. Враховуючи психолого-педагогічне різноманіття завдань на відповідних етапах олімпіади, оптимальним є створення творчої групи для підготовки до олімпіади з числа педагогів навчального закладу (практичний психолог, вчителі початкових класів, української мови та літератури).

2. Пошук учнів бажано здіснювати з урахуванням таких особистісних якостей, як комунікативність, творчість, розвинута емпатія, нестандартне мисленням, лідерські якості.

3. Психолог повинен бути готовим до співробітництва з учнями, ставитися до них як до рівноправних партнерів.

4. Практичний психолог повинен навчити учнів діяти в нестандартних стресових ситуаціях.

5. Учні повинні бути обізнані з суттю, особливостями і деталями їх майбутньої діяльності як учасників олімпіади:

– знати вимоги участі в олімпіаді з педагогіки і психології;

– усвідомлювати, що основний метод поповнення знань – це копітка, щоденна, безперервна САМОСТІЙНА робота;

– навчитися запам’ятовувати необхідне, обмірковувати зміст матеріалу і вміти правильно його використовувати.

 6. Відповідно до методичних рекомендацій щодо підготовки учнів до ІІ-ІІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з педагогіки і психології учні повинні:

– мати теоретичні знання із загальної, вікової та педагогічної психології (понятійний апарат, завдання, методи тощо);

– вміти розв’язувати психолого-педагогічні ситуації;

– мати теоретичні знання з педагогіки (понятійний апарат, завдання, методи тощо);

– розуміти структуру уроку, типи уроків, основні вимоги до проведення уроку, володіти засобами і методами навчання, вміти написати конспект та проаналізувати урок;

– знати структуру і вміти писати есе.

7. Майбутній учасник олімпіади повинен самостійно опрацьовувати матеріал за схемою: робота з підручниками, додатко-вою літературою (робота з психологічним атласом, опорними схемами конспектів, розв’язування тестів тощо).

8. Використовувати досвід психологів, які протягом тривалого часу мають стабільно високі результати успішної участі в олімпіаді з педагогіки і психології.

До сказаного вище слід додати ще одну, на нашу думку, дуже важливу умову: для того, щоб досягти бажаних результатів, необхідно обов’язково ретельно ознайомитися із завданнями минулорічних олімпіад (ІІ-ІІІ етапів) та їх розв’язками, які вміщені на відповідних сайтах.

Андрій БАРАН,

спеціаліст І категорії, практичний психолог колегіуму